Знов пригадав я твої очі
Як обіймав тебе колись
Наші розмови серед ночі,
Але ці мрії не збулись.
Так щиро ти мене кохала
Сльози в очах твоїх були,
Тільки чекати ти не стала,
Квіти кохання відцвіли.
В той вечір все, все, все ти сказала
І не потрібно більше зайвих слів
Ти швидко все, все, все забувала,
А я страждав, бо так тебе любив.
І в тому, що між нами сталось
Мабуть, провина є моя.
Те, що хотілося - не склалось,
Лиш за вікном вітри шумлять.
Як же сумую за тобою
