Чому мені сниться, як знову і зновуГуляєм з тобою по рідному ЛьвовуТам пахне весною, і сонце сідаєНа березі річки, якої немаєІ дивляться леви на тебе ласкавоІ варять бажання із запахом кавиІ вільно на розі між пеклом і раємУ Львові так просто своє не вмираєЕ-е-е-е-е-е-е-е-еДихає місто весни моєЕ-е-е-е-е-е-е-еМісто весни моєБентежне століття загоює раниЩе до повноліття тут всі ветераниНаповнене світлом минуле прощаєЧомусь тут ніколи не хочеться чаюНе хочеться снігу, не хочеться славиНехай дістається церквам з хоругвамиМи просто з тобою удвох погуляємНа березі річки, якої немаєЕ-е-е-е-е-е-е-е-еДихає місто весни моєЕ-е-е-е-е-е-е-еМісто весни моєЧому ми не можем забути про зливи?Мабуть для героїв ми надто вразливіСтіни і леви нам не дозволяютьРозвіяти попіл, в якому ніяк не згасаютьТі сни, у яких я і знову, і зновуГуляю з тобою по рідному ЛьвовуТам пахне весною і сонце сідаєНа березі річки, якої давно вже немаєЕ-е-е-е-е-е-е-е-еДихає місто весни моєЕ-е-е-е-е-е-е-еМісто весни моєЕ-е-е-е-е-е-е-е-еДихає місто весни моєЕ-е-е-е-е-е-е-еМісто весни моє
