Вона знайома тут з усіма,
і тішиться життям, ніби грою.
Вона приходить сюди сама,
і пʼє сама,і танцює з собою.
І ніч, як поранення ножове,
і вже не важливо, що сталося з нами.
Ніхто не знає, де вона живе.
Мабуть, вона і сама не знає.
Але щось у світі і далі працює,
щось у світі триває неначе.
Доки вона сміється й танцює,
доки вона танцює і плаче.
