Будь ласка, не закохуйся ні в кого більше.
Я не дописала тобі вірші. І пізніше можемо знову стати чимось більшим,
Ніж просто спогади неприємні, від яких так лоскоче нерви.
Я чую кроки у коридорі, і, здається, ти прямо зараз будеш поряд.
Ти обіцяв мені млинці готувати зранку, дути на мої душевні ранки до самого кінця, самого кінця життя.
Ти говорив, ми заведемо колись собаку, купим цілий дім — треба лиш чекати, та зникли почуття, зникли почуття.
Твої почуття, сильні почуття.
